Як вибрати приціл для вашої гвинтівки

Кожен, хто коли-небудь грав у комп'ютерні ігри або дивився кіно, напевно знає, що неодмінний атрибут снайпера – це гвинтівка з оптичним прицілом, а солдат-спецназівець немислимий в бою без автомата з прицілом типу «червона точка» (коліматорним). Але коли справа доходить до вибору прицільних пристосувань для власної пневматичної гвинтівки або пістолета, в їх різновидах легко заплутатися – одних тільки оптичних прицілів на ринку кілька сотень. Чи можна в усьому цьому розібратися? Давайте спробуємо.

Механіка – на століття!

Швидше за все, механічні приціли знайомі кожному, хто хоч раз тримав у руках зброю, або хоча б просто розглядав її з досить близької відстані. Прицільне пристосування складається з мушки і цілика (а мисливці з гладкоствольними рушницями взагалі обходяться тільки мушкою і профілем або планкою ствола). Такі приціли, як правило, входять в комплект поставки більшості гвинтівок.

Сучасні цівка і мушка – вже не шматки абияк обробленого заліза, а точний інструмент

Користуватися «механікою» інтуїтивно просто – треба поєднати на одній лінії мушку, цівку і ціль. Але існує одна проблема – людський зір в принципі не здатний утримувати в фокусі кілька предметів. Тому стрілець спершу дивиться на цілик, потім – на мушку, потім – на ціль, і перед пострілом він знову дивиться на мушку. Складність полягає в тому, що всі ці операції потрібно робити дуже швидко.

Оптоволоконні світлозбиральні вставки значно полегшують прицілювання

Сучасні механічні приціли включають в себе вставки з різнокольорового оптоволокна, що полегшує суміщення мушки і цілика в сутінках. Найдосконаліші системи дозволяють вносити поправки, зміщуючи мушку і цілик по горизонталі і вертикалі. Однак вони мало поширені, оскільки ті, хто бажає більшої точності, зазвичай застосовують інші види прицілів.

Діоптричний приціл полегшує точне прицілювання, але значно уповільнює його

Одним із прогресивних різновидів механічного прицілу є діоптр (діоптричний приціл), при використанні якого стрілець дивиться на ціль і мушку через проріз (апертуру) в корпусі прицілу. При цьому і ціль, і мушка виглядають чітко і в фокусі. Якщо ж прицілювання неправильне (мушка, діоптр і ціль не знаходяться на одній осі) – цілі не буде видно. Але діоптричний приціл має і свої недоліки – швидке перенесення вогню на іншу ціль, так само як і стрільба в умовах поганого освітлення, будуть ускладнені. Тому діоптричні приціли найчастіше використовуються в спортивних стрілецьких дисциплінах.

Що таке коліматор?

Коліматорний приціл є різновидом оптичного прицілу, і тому докорінно відрізняється від механічного. Він складається з напівпрозорої лінзи і, власне, коліматора – лазерного або звичайного світлодіода, що проектує на лінзу прицільну марку (як правило – світлову точку). Лінза відбиває прицільну марку в око стрільця, при цьому вона поєднується з площиною цілі. Якщо повести стволом зброї, зображення прицільної марки в прицілі зміститься з цілі. Якщо ж поглянути в приціл під іншим кутом, залишивши зброю нерухомою, то прицільна марка залишиться на цілі незалежно від кута зору. Такі властивості коліматорного прицілу дозволяють дуже швидко наводити зброю на ціль без втрати точності навіть за умови, що зіниця стрільця не знаходиться на лінії «приціл-ціль».

Коліматорний приціл має широке поле зору. Крім того, прицілювання за допомогою такого пристрою відбувається в 2-3 рази швидше, ніж із застосуванням механічного прицілу. А з огляду на те, що прицільна марка проектується на дальність, що збігається з дальністю до цілі, стрільцю буде набагато зручніше вести спостереження або прицілювання.

Відкритий коліматорний приціл BSA Multi Dot і закритий Pentax GameSeeker RD10 виглядають по-різному, але принцип роботи у них один

Коліматори бувають двох типів – відкритого і закритого. Принцип їх роботи збігається повністю. Різниця лише в тому, що закритий приціл укладений в корпус (наприклад, циліндричний), що дозволяє йому зберігати ефективність в несприятливих погодних умовах і бути добре захищеним від пошкоджень. Відкритий же менш захищений, але завдяки меншим габаритам зберігає для стрільця широке поле зору.

Лазерні цілевказівники (ЛЦВ)

ЛЦВ нагадує просту лазерну указку, але з можливістю налаштування по горизонталі/вертикалі. Такі пристрої випромінюють лазерний промінь малої потужності, спрямований у бік цілі, і проектують світлову точку на поверхню об'єкта.

Лазерні цільові покажчики зручні на пістолетах та іншій зброї для невеликої дальності

ЛЦУ можуть бути різного кольору і потужності, але все ж у них є серйозний недолік – видимість прицільної марки сильно обмежена по дальності, і залежить як від освітлення (при яскравому денному світлі точку видно погано), так і від кольору цілі. А до переваг таких пристроїв можна віднести те, що, наприклад, при стрільбі з ЛЦУ потрібно стежити тільки за ціллю і точкою на ній, що дозволяє вести вогонь з будь-якого положення. Крім того, час прицілювання зводиться до мінімуму, а поле зору взагалі не обмежується.

Оптичний (телескопічний) приціл

Якщо ще зовсім недавно оптичні приціли здавалися екзотикою, то сьогодні вони доступні кожному і випускаються у величезній різноманітності. Ці приціли користуються заслуженою популярністю і у мисливців, і у військових, і у спортсменів. Переважна більшість власників пневматичних гвинтівок оснащує їх оптичним прицілом, так як тільки з його допомогою можна дійсно розкрити потенціал точної зброї.

Приціл Umarex Walther 4x32 (ліворуч) коштує $49, а Burris SixX LRS 2-12x40 (праворуч) - $1260. У чому ж різниця?

Важко знайти два схожих між собою приціли, а ще важче - два однакових. Всі вони відрізняються один від одного, незважаючи на те, що зовнішній вигляд може бути майже або повністю ідентичним. При цьому на приціли з однаковими характеристиками і схожим зовнішнім виглядом ціна може відрізнятися в 10-20 разів! У чому ж різниця?

Оптичний приціл - це складний прецизійний прилад, що складається з десятка лінз в декількох блоках і точної механіки регулювань

Лінзи вирішують все! Оптичний приціл - це складний оптичний прилад, який за своєю конструкцією не поступається за складністю об'єктиву фотоапарата або телескопу. А що в оптиці найважливіше? Правильно: якість лінз!

Лінзи - це найважливіше, що є в прицілі. Це те, що буде формувати зображення. Як же зробити вибір і як зрозуміти, чим же вони відрізняються один від одного?

В першу чергу, на якість зображення впливає хімічний склад скла і спосіб його виробництва. І якщо в дешевому китайському прицілі ви побачите звичайне «технічне» скло, то в дорогих моделях такого вже не зустрінеш. Найменші дефекти скла, непомітні неозброєним оком – бульбашки, дим або камінчики – здатні не тільки зробити зображення нечітким, але і спотворити його. Крім того, недостатньо прозоре скло значно знизить світлосилу прицілу, що не дозволить вам комфортно вести стрілянину в умовах поганої освітленості або при великій кратності наближення.

На жаль, всі зазначені недоліки і дефекти нерідко мають місце в оптиці прицілів нижньої цінової категорії. Так що, якщо бюджет дозволяє утриматися від покупки такого виробу на користь більш якісного – то, безсумнівно, так і варто вчинити. Для виготовлення дійсно хорошого прицілу використовується спеціальне оптичне скло, яке відрізняється видатними характеристиками (прозорість, однорідність, дисперсія і заломлююча здатність) і застосовується також для об'єктивів фотоапаратів, телескопів, біноклів та іншої оптики.

Пристрій оптичного прицілу

Хороша лінза також повинна мати ідеально правильну форму і бездоганно гладку поверхню. Вона проходить безліч етапів механічної обробки перед тим, як зайняти своє місце в оптичній системі прицілу. І багато в чому саме від якості виготовлення лінз, процесу трудомісткого і складного, залежить чіткість зображення, передача кольору, деталізація і, що найважливіше – здоров'я ваших очей. Тривале спостереження цілі в темний і каламутний приціл буде неприємним і небажаним навантаженням для вашого зору, тому перевагу варто віддати хорошій, світлій оптиці..

Крім того, на лінзи наноситься спеціальне багатошарове просвітлююче покриття, яке зменшує відбиття світла, робить зображення яскравішим і контрастнішим. Секрет покриття імениті фірми бережуть, тому китайські заводи задовольняються власними напрацюваннями або імітацією.

Визнаними майстрами у виробництві хорошої оптики вважаються американці, японці та німці, хоча й інші промислово розвинені країни виробляють зараз цілком гідну продукцію.

Діаметр вхідної лінзи. Від розміру об'єктива (вхідної лінзи) прицілу багато в чому будуть залежати його характеристики і область застосування. Велика вхідна лінза має очевидні переваги – світлосила такого об'єктива буде вище, а поле зору – ширше.

Tasco Rimfire 4x20 і Pronghorn 4x32: приціли однакової кратності, але у другого площа вхідної лінзи в два рази більша

Але з іншого боку – такий приціл буде великим і важким (що вкрай незручно, якщо зі зброєю доведеться переміщатися пішки), а іноді ще й досить «ніжним» – приціли з великою передньою лінзою традиційно не встановлюють на пружинні (ППП) гвинтівки, оскільки в умовах жорсткої розновекторної віддачі вони швидко виходять з ладу.

Об'єктив і окуляр прицілу визначають таку важливу величину для прицілу, як вихідна зіниця – діаметр зображення, що формується прицілом. Підрахувати його просто: потрібно діаметр вхідної лінзи розділити на кратність прицілу. Величина вихідної зіниці буде більшою у прицілів з великим об'єктивом і/або малою кратністю. В ідеалі ця величина повинна збігатися з розміром зіниці ока стрільця, проте людське око гнучко адаптується до змін освітлення, і в темряві зіниця може розширюватися до 6-7 мм, а на яскравому світлі – звужуватися до 1 мм. Приціл же своїх характеристик не змінює, і для стрільби в сутінках доводиться знижувати кратність або використовувати більш світлосильний прилад.

При більшому діаметрі вихідного значка (праворуч) користуватися прицілом набагато простіше. А сам приціл помітно світліший.

Таким чином, чим більше вихідна зіниця прицілу – тим простіше буде користуватися таким прицілом. Для непідготовленого стрільця відмінним буде приціл з вихідною зіницею більше 7 мм, в той час як її величина в 1,5 мм може створити труднощі і для досвідченого стрільця.

Поле зору – це область простору, яку можна побачити в окулярі прицілу. Може вимірюватися в градусах або метрах. І якщо з градусами все ясно, то в метрах прийнято вказувати ширину поля зору прицілу на 100 м – природно, що зі збільшенням дистанції поле зору в метрах буде більше. Широке поле зору дозволяє з великою зручністю вести спостереження і пошук цілі.

Порівняльна ілюстрація поля зору для коліматорних прицілів

Що потрібно знати про кратність? Кратність – одна з основних характеристик прицілу. Саме вона багато в чому визначає, для чого приціл буде придатний, а для чого – ні. Але перед тим, як перейти до подробиць, відразу варто зауважити, що кратність х4 зовсім не означає, що зображення в такому прицілі буде в 4 рази більшим, ніж його видно неозброєним оком. Щоб правильно зрозуміти, що таке кратність наближення, варто навести приклад. Припустимо, ви спостерігаєте мішень з відстані в 100 м. І якщо подивитися на неї в приціл з чотирикратним наближенням (х4), то мішень прийме такий розмір, ніби ви спостерігаєте її з відстані в 25 м. Таким чином, зображення цілі буде дійсно збільшене, але не в чотири рази. Дійсне ж збільшення буде залежати від відстані до цілі.

Кільце управління змінною кратністю прицілу на його окулярі

Кратність наближення прицілу може бути постійною або змінною, в останньому випадку вона регулюється спеціальним маховиком на окулярі. З одного боку, приціл змінної кратності буде більш універсальним, хоча і не всім це потрібно. Є маса людей, які, купуючи «змінник», виставляють на ньому якесь одне конкретне наближення і не чіпають його більше ніколи. Крім того, зображення в таких прицілах на максимальній кратності нерідко кульгає – стає каламутним, темним або неконтрастним. Тому якщо ви пригледіли собі приціл із наближенням 4-16х з надією використовувати його саме на 16х, то краще вибрати щось інше. Наприклад, 6-24х гарантовано дасть на 16х або навіть на 20х більш прийнятну картинку.

З прицілами постійної кратності все дещо інакше. По-перше, їхня оптична система містить менше лінз, що знизить втрати світла всередині прицілу і позитивно позначиться на якості зображення. По-друге, їхня внутрішня механіка влаштована простіше, що збільшує надійність такого прицілу. Тож якщо змінна кратність для вас не має значення, має сенс зробити вибір на користь «постійника».

Приціли високої кратності справді величезні. Вгорі: типовий приціл 3-7х42, внизу: приціл 10-50х60

Корпус прицілу. Корпуси дорогих прицілів практично завжди виготовлені однією неподільною деталлю (монотрубою) з дюралю, при цьому вони герметичні і заповнені азотом. Азотне заповнення прицілу захищає лінзи від запотівання зсередини при різкій зміні температури. Тому не варто розбирати приціл в домашніх умовах.

Трубою також називають найвужчу і найдовшу частину прицілу. У ній розміщується так звана обертальна система, поєднана з вузлом введення поправок. За трубу також здійснюється кріплення прицілу до зброї за допомогою кілець.

Широко поширені лише приціли з двома типорозмірами труб – діаметром 1 дюйм (25,4 мм) і 30 мм. Існує думка, що 30 мм труба пропускає більше світла. Насправді ж збільшений діаметр дозволяє прицілу мати більший запас вертикальних і горизонтальних поправок. Приціли з дюймовим діаметром труби давно і успішно продаються і використовуються – так само як і 30-міліметрові. А останнім часом з'являються топові моделі прицілів з діаметром труби 35 мм!

Фокусування і паралакс. Важливим параметром прицілу є система фокусування, вона ж система відстроювання від паралакса. Що це таке, і навіщо воно потрібне?

Як і у будь-якого оптичного приладу, у прицілу є його власна дистанція фокусування – це дальність, спостерігаючи ціль з якої, буде отримано ідеально чітке зображення. Система фокусування існує саме для того, щоб шляхом регулювання прицілу його можна було сфокусувати на необхідну в даний момент дистанцію.

У прицілах існує також таке неприємне явище, як паралакс. Паралаксом називають зсув зображення цілі по відношенню до прицільної марки, якщо око відсувається в бік від центру окуляра. Це відбувається, коли зображення цілі сфокусоване не в тій же фокальній площині, що і прицільна марка. Якщо ціль знаходиться не точно в фокусі прицілу, то приціл стає чутливим до положення вашої голови відносно окуляра. А це обов'язково позначиться негативно на точності стрільби. Саме тому важливо правильно виставити фокус перед початком стрільби.

Вгорі: паралакс усунуто, фокусування правильне. У центрі та внизу – неточне фокусування призводить до того, що при зміщенні спостерігача від оптичного центру зображення цілі буде зміщуватися відносно сітки прицілу.

Також фокусування може служити своєрідним (хоча і грубим) далекоміром на невеликих відстанях – завдяки шкалі дальності, особливо для прицілів великої кратності. Для спортивної дисципліни Field Target власники таких прицілів використовують збільшені колеса фокусування, або так звані «равлики», що дозволяють оцінити відстань з точністю до 1 метра.

Великий (діаметром 100 мм) маховик бічного відстроювання від паралакса використовується як шкала дальності

Для пневматики також дуже важливо знати мінімальну дистанцію фокусування прицілу. Справа в тому, що приціли, розраховані на вогнепальну зброю (а таких в асортименті відомих брендів набагато більше, ніж «пневматичних»), не пристосовані для стрільби на дистанціях до 40-50 м. Об'єкти, що знаходяться ближче, будуть виглядати в окулярі розмитими, нечіткими. Такі приціли не підходять для пневматичної зброї, адже для неї дистанції 10-50 метрів якраз і є найбільш актуальними.

Існують також і приціли взагалі без відстроювання від паралакса – вони заздалегідь сфокусовані на задану, зазвичай досить велику дистанцію (100 м), де явище паралакса практично зводиться нанівець само собою. Позначаються найчастіше «parallax free from 100 m». Такі приціли цілком придатні для стрільби на великі відстані з вогнепальної зброї, проте для ближніх дистанцій вони будуть занадто неточними.

Механіка. Механікою в прицілі прийнято називати всі передбачені механізми регулювань – будь то фокус, кратність або введення поправок по вертикалі/горизонталі. Отже, на що тут варто звертати увагу при виборі?

Фокусування може бути бічним (див. вище), на об'єктиві (зліва) і на окулярі (для прицілів з постійною кратністю, праворуч)

В першу чергу, на механізм системи фокусування. Вона може бути на об'єктиві, збоку, на окулярі, або ж бути відсутньою взагалі. Більш зручним і точним вважається механізм бічного відстроювання – він дозволяє вводити регулювання, не відриваючи очей від прицілу, а при наявності додаткового великого колеса – робити це з високою точністю.

По-друге, на барабанчики вертикальних і горизонтальних поправок. Найпростіші моделі допускають нечасте введення поправок (при «обнуленні», тобто пристрілці гвинтівки), за допомогою викрутки або монети, попередньо відкрутивши запобіжні ковпачки. У той же час приціли «тактичних» серій з великими башточками-маховичками дозволяють вводити поправки прямо на рубежі, причому це буде зручно робити навіть у рукавичках.

Механізми введення поправок: звичайні приховані під захисними ковпачками і використовуються рідко (вгорі), тактичні ж зроблені великими і зручними для постійного використання (внизу)

Якщо ви впевнені, що вам знадобиться введення поправок «на ходу» – то «тактичні» барабани вам неодмінно знадобляться. Якщо ж стрільба буде вестися на одну і ту ж дальність, або на різні, але методом «винесення» точки прицілювання по сітці прицілу – на тип барабанчиків можна не звертати уваги. У цьому випадку перебільшено великі башточки «тактичних» барабанчиків поправок можуть тільки заважати.

При тестуванні придбаного прицілу варто відразу ж перевірити повторюваність поправок: нерідко на дешевих приладах можна отримати ситуацію, коли, скажімо, зробивши поправку на 3-4 МОА вгору, а потім «повернувшись» назад, точка прицілювання не повернеться в точності на вихідне положення. Така механіка не обов'язково є свідченням несправності пристрою, але і не дозволить вам вести стрілянину з введенням поправок – тільки «виносом».

І ще. У разі, якщо ви маєте намір стріляти з пневматичної гвинтівки на великі дистанції (близько 100 м), необхідний приціл з хорошим запасом (ще кажуть «витратою») поправок по вертикалі – не менше 30 МОА, а краще більше. Інакше на дистанції 100 м точку влучання просто не буде видно.

Не слід забувати і про діоптрійну відстройку, яка дозволяє налаштувати оптичну систему прицілу під ваш зір. Правильне налаштування зменшить втому очей і поліпшить видимість прицільної сітки. Зазвичай це регулювання розташоване на окулярі прицілу, найближче до стрільця. Одноразово налаштувавши прицільну марку на оптимальну різкість (для цього наведіть на небо або інший нейтральний фон), надалі положення цього регулювання змінювати не слід.

Прицільні марки (сітки). Прицільна марка, або сітка – це допоміжне зображення в прицілі, яке допомагає цілитися, робити винос, визначати дальність до цілі і багато іншого. Сітка може бути як гравірованою на лінзі, так і дротяною (традиційно, але менш надійно).

Сьогодні існує велика різноманітність прицільних сіток – всіх і не перелічити. Так чи інакше, всі вони є модернізованими класичними сітками, які зображені на малюнку:

Хоча кожна з них має своє призначення і своїх шанувальників, найпопулярнішою з них по праву є сітка «міл-дот» і її модифікації. Ця сітка використовується снайперами військових підрозділів, дозволяє швидко оцінювати відстань до цілі з відомими розмірами і швидко робити винос точки прицілювання. Прицільна марка типу Mil-dot має розмітку по вертикалі і по горизонталі з кроком в один міл (від слова «мілірадіан» - одна тисячна радіана, що становить 1/6283 повного обороту кола).

Саме за рахунок тисячних поділок розрахунки дальності значно спрощуються. Наприклад, якщо ціль у прицілі має масштаб рівно 1 міл, а стрілець знає, що її реальний розмір – 10 см, то відстань до цілі становить 10 см * 1000 = 100 м.

Кутові розміри елементів стандартної сітки Mil-dot. У недорогих прицілах цей стандарт зазвичай не дотримується, і кутові розміри елементів сітки користувачеві доведеться досліджувати самостійно.

Сітка в першій фокальній площині (FFP). Ця особливість має значення тільки для прицілів зі змінною кратністю. Конструктивно прицільна сітка може знаходитися в другій фокальній площині і залишатися незмінною при збільшенні кратності, або в першій фокальній площині (first focal plane, FFP). У прицілах змінної кратності з FFP зображення сітки масштабується разом з кратністю і зображенням.

При установці в першій фокальній площині прицільна сітка масштабується разом із зображенням. Кутові розміри її елементів залишаються незмінними

Таким чином, кутові розміри сітки завжди залишатимуться вірними, що дуже зручно для тих, хто використовує сітку не тільки для прицілювання, але і для вимірювання дальності та введення поправок стрільби за балістичними таблицями.

Підсвічування сітки полегшує наведення зброї на чорну ціль, або ж допомагає прицілюванню в сутінках. Однак на практиці підсвічуванням користуються рідко.

Аксесуари

До аксесуарів для оптичних прицілів можна віднести, в першу чергу, захисні кришки (ковпачки). Вони можуть просто надягатися на об'єктив і окуляр, можуть бути відкидними (фліп-ап) або навіть загвинчуватися на різьбу.

Улюблені більшістю стрільців відкидні кришки Butler Creek виробляються для окулярів і об'єктивів усіх можливих діаметрів

Кришки служать тільки одній меті – захистити чутливе скло лінз прицілу від попадання пилу, бруду і вологи. Самі лінзи взагалі не рекомендується протирати, і навіть торкатися їх – це небезпечно для просвітлюючого покриття.

Приціл з нагвинченою на об'єктив блендою.

Також приціли нерідко комплектуються блендою – трубкою, яка надягається на об'єктив спереду для захисту від засвічення прямими сонячними променями. Іноді для тієї ж мети застосовується стільникова бленда – вона компактніша, але злегка затемнює зображення. А щоб сонце не заважало дивитися в окуляр, деякі стрільці використовують спеціальні наочники.

Вибір кріплення заочно

Приціл можна встановити як на роздільні кільця, так і на моноблочний кронштейн. Перевага кілець полягає в тому, що стрілець сам вибирає місця кріплення прицілу до монтажної бази. Моноблок же відмінно покаже себе там, де потрібна підвищена витривалість і міцність – наприклад, на пружинно-поршневих гвинтівках.

Моноблочний кронштейн Gamo забезпечує більшу жорсткість кріплення прицілу, ніж прості кільця

До речі, необхідною умовою для кріплень на ППП є наявність спеціального стопора, що обмежує зсув прицілу і кріплень по базі.

База типу «ластівчин хвіст» найчастіше ще на заводі фрезерується на казенній частині гвинтівки. На фото також видно прорізи під стопор

Планки Пікатінні (Вівер) зазвичай кріпляться до гвинтівок вже самим стрільцем

Кільця і моноблоки розрізняються за типом кріплення до гвинтівки – це або «ластівчин хвіст» шириною 11 мм, або планка Пікатінні (Вівер) шириною 22 мм. Про різницю в діаметрах труб прицілів ми вже писали – вона може бути 25,4 мм або 30 мм. Вибирайте правильний

Кріпильні кільця і кронштейни бувають різних діаметрів і різної висоти. Вибирайте ті, що підходять до вашого прицілу і гвинтівки

Є різниця і за висотою – кільця бувають низькі (для прицілів з об’єктивом до 32 мм), середні (до 44 мм) та високі (до 60 мм). Більшість стрільців намагається встановлювати приціл якомога нижче по осі ствола, проте на прикладах деяких гвинтівок зроблені спеціальні виступи (типу «щока») для стрільби з оптикою – у цьому випадку може мати сенс застосувати більш високе кріплення.

Кілька рекомендацій щодо встановлення. Якщо в кільцях не передбачена тканинна прокладка, має сенс прокласти в них по одному витку ізоляційної стрічки/скотчу. Це зробить прилягання більш рівним і дозволить уникнути пошкодження покриття «трубки». Перед фінальним затягуванням усіх гвинтів перевірте точність виставлення прицілу по горизонталі, а також правильність вибору віддалення окуляра від ока. Ви не повинні «тягнутися» до прицілу, щоб побачити найкращу картинку. Під час пристрілки не вводьте поправки після кожного пострілу – використовуйте усереднений результат принаймні трьох попадань (а краще – п’яти).

Цієї інформації має бути цілком достатньо, щоб обрати собі кронштейн або кільця навіть заочно і встановити приціл. І пам’ятайте – навіть найвищокласніший приціл буде мало чим корисніший за дешевий, якщо його встановити на неякісний кронштейн.

Як читати шифри?

Практично всі приціли, які сьогодні можна зустріти в продажу, мають типовий шифр, наприклад, Tasco 3-9x32 AO. Що це означає? Все просто – спочатку йде торгова марка (у даному випадку – Tasco), далі зазначається кратність (від 3 до 9), а після знака множення – діаметр вхідної лінзи прицілу в міліметрах. А ось літери, які слідують після цифр, вже не завжди так легко розшифрувати. Ось найтиповіші позначення:

• AO – Adjustable Objective, говорить про те, що фокусування прицілу здійснюється за допомогою обертання передньої частини об’єктива;

• SF – Side Focus, наявність механізму бічної відстройки від паралаксу (фокусування);

• RF – Rear Focus, фокусування на окулярі (тільки на «постійниках»);

• IR – Intensified Reticle, прицільна сітка має підсвітку;

• AR – Air Rifle, приціл придатний для встановлення на пружинно-поршневу пневматичну гвинтівку;

• MD – Mil-dot, сітка з розміткою в мілірадіанах;

• MP – MP20, одна з різновидів мілірадіанної розмітки сітки;

• FFP – First Focal Plane, сітка в першій фокальній площині. Масштаб сітки при зміні кратності прицілу змінюється разом із масштабом цілі;

• FT – Field Target, приціл оптимізований для цієї дисципліни.

Кожній цілі – свій приціл!

Якщо вам подобається стріляти з пневматичної зброї з механічними прицільними пристроями – це чудово. У такому випадку вас цілком можуть влаштувати штатні мушка та цілик, встановлені на гвинтівці або пістолеті. А якщо ви серйозно захопитеся стрільбою, то, ймовірно, захочете замінити їх на повністю регульовані або світлозбираючі. Але найчастіше відкриті прицільні пристрої залишаються лише необхідним доповненням до оптичних, на випадок виходу з ладу останніх.

Пневматичні пістолети та CO2-полуавтомати нерідко оснащуються планкою Пікатинні-Вівера для встановлення на них лазерних цілевказівників і тактичних ліхтарів. Дійсно, на близьких дистанціях ЛЦУ буде, мабуть, найпростішим і інтуїтивно зрозумілим прицільним пристроєм – потрібно лише акуратно виставити його «в нуль» на найбільш часто використовуваній відстані. І бережіть очі!

Коліматорні приціли також залишаються здебільшого для CO2-полуавтоматів та AirSoft-приводів, вони застосовуються для стрільби до 25 метрів. Стрільба на великі відстані зазвичай обмежується великим діаметром прицільної мітки, яка перекриває ціль, а також невисокою якістю недорогих коліматорів, що страждають від паралаксу, низької якості складання та інших недоліків.

Оптичні приціли

Історично вважається, що всі приціли з максимальною кратністю менше 9х відносяться до «мисливських». Найчастіше у них невеликий діаметр вхідної лінзи, а деякі настільки недорогі, що їх можна придбати буквально «на здачу» після покупки гвинтівки. Але не варто обманюватися дешевизною – у бюджетних прицілах відсутня можливість відстройки від паралаксу, а механіка поправок і якість лінз залишають бажати кращого.

Кратності 10-16х роблять приціл універсальним, придатним як для стрільби по паперових мішенях, так і по малоразмірних цілях. Щоб зображення було світлим, діаметр вхідної лінзи повинен бути не менше 40 мм. У цьому класі, як і в двох наступних, існує величезний вибір моделей – як «мисливських», так і «тактичних» та чисто спортивних. Також саме ці приціли застосовуються найчастіше для дальньої стрільби – у прицілів більшої кратності може виявитися недостатньо поправок або поділок сітки. Але є у таких моделей і обмеження: на кратностях 10-16х уже не можна стріляти, не регулюючи фокус, а для вимірювання відстані її точності може не вистачати.

Кратності близько 24х – призначені для «паперових» прицілів, тобто для спортивної стрільби по паперових мішенях з попередньою пристрілкою. Для отримання хорошої якості зображення необхідним, але не достатнім буде діаметр передньої лінзи не менше 50 мм, а краще – більше. Також такий приціл має сенс оснастити великим колесом або «равликом» фокусування – за його допомогою найчастіше вже можна впевнено вимірювати відстані з точністю до кількох метрів.

Великі максимальні кратності прицілів (32х, 40х, 50х тощо) потрібні лише спортсменам. По-перше, через малий вихідний зіницю потрібна виробка особливого навику прикладання до зброї – більшість новачків, заглянувши в такий приціл, довго не можуть «знайти картинку», яка до того ж часто темна і «мильна». По-друге, такі «монстри» зазвичай дуже великі та важкі, їх маса може перевищувати 1 кг. Нарешті, стрільба на такому збільшенні навіть з хорошої опори може бути менш результативною, ніж з меншою кратністю – приціл збільшує коливання гвинтівки, добре видно вплив пульсу стрільця та інших незначних факторів. Намагання компенсувати їх призводить до того, що стрілець «зацілюється», і в результаті постріл часто виявляється менш точним, ніж міг би бути.

На замітку власникам ППП-гвинтівок

Не секрет, що пружинно-поршневі пневматичні гвинтівки особливо вимогливі до оптичних прицілів. Завдяки двонаправленій віддачі та сильній вібрації при пострілі вони руйнують ненадійний приціл часто вже після 100-200 пострілів.

Якщо ви – власник пружинно-поршневої гвинтівки, варто врахувати деякі рекомендації. По-перше, шукайте приціли з невеликим діаметром вхідної лінзи, до 40 мм. Так, були випадки, коли на «пружинці» довго та успішно працювали приціли з лінзами 50 мм, але це скоріше виняток, ніж правило. По-друге, віддайте перевагу моделям з постійною кратністю наближення – такі моделі менш схильні до руйнівного впливу віддачі та вібрації. Крепіть приціл лише на кронштейн-моноблок і тільки з використанням стопора. Віддавайте перевагу моделям, спеціально призначеним для встановлення на пружинні гвинтівки.

Сподіваємося, що після прочитання цієї статті на більшість ваших питань відповіді вже знайдено. І все ж пам’ятайте – немає ідеальних прицілів. Є лише підходящі – під вашу зброю та ваші завдання. Точних пострілів вам!

Ігор Негрешний, Тарас Олейник
Джерело: сайт www.rozetka.ua